«аблукала...

(by Innoxia)

«аблукала в вихор≥ чудному,
«агубила волю, розум, б≥ль...
я ≥ду по св≥т≥, по чужому.
–ве м≥й од¤г в≥тер зв≥дус≥ль...

я з≥бралась висто¤ть ≥ жити,
¬≥днайти себе й любов знайти,
јле серце все продовжують палити
“≥ нестерпн≥, бол≥сн≥ думки...

Ќаче все не так ≥ не ≥снуЇ в св≥т≥
Ќ≥ добра, н≥ зла, ан≥ страждань,
Ќаче усе погрузло в с≥р≥м цв≥т≥
“их лихих ≥ руйн≥вних бажань.

—ивий в≥тер завиваЇ люто,
—≥рим пилом криЇ все кругом
≤ жбурл¤Ї в серденько в≥дкрите
¬≥н суворий ≥стини закон.